Lely45 - Матриця

Колись я підіймусь з ліжка
Та поки бракне сил
Я впала у нього навмисно
Я впала у нього навмисно
Я впала у нього навмисно
Я в бункері серед руїн

Я нині невдячна глядачка
З квитком у затхлий партер
Хіба щось ще має значення?
У мені певно хтось помер

Чому коли я святкую
То ніби когось оплакую?
А сонце невтомно сходить
Про безсоння моє нагадує

Для мене час зупинився
Все стерлося в один день
У мене немає сили
Немає сили

Я розсиплюсь у спогадах
Розтану у снах
Я сховаюсь у мертвих байдужих снігах
Я замкнуся у темряві
З нею змішаюсь
Я не знаю навіщо я прокидаюсь

І наслідки, наслідки
Наступають на п'ятки
Впилися у горло
Неначе п'явки
Думки у мозку
Здіймають атаки
Невже я доросла?
Таточко?
(Тату?)

Усіх ворогів
Я знаю в обличчя
Вони у мені
Вони хворі і вічні
У поглядах
Зморшках
В моєму волоссі
Можливо підстригти?
Як постукає осінь

І де той баланс
Між гливким і прозорим
Гармонія - жарт
Образи - потвори
Я більше не хочу міняти світ
Він солодко спить
Він солодко спить

Я розсиплюсь у спогадах
Розтану у снах
Я сховаюсь у мертвих байдужих снігах
Я замкнуся у темряві
З нею змішаюсь
Я не знаю навіщо я прокидаюсь